24.11.2018 “Скарб пустелі Дуньхуан”
24 листопада 2018 року Інститут Конфуція провів заняття у розмовному клубі. Викладач Мао Луяо познайомила всіх із найбагатшою скарбницею Дуньхуан: монастир Лейінси, святині Саньвей, Сицаньські буддійські храми, застави Янгуань та Юйменьгуань Великої китайської стіни, «місто диявола Ядань», «Печера тисячі».
Корисна інформація:
Біля пустелі Такла-Макан і гірських хребтів нагір’я Тибету в північно-заходному Китаї лежить справжній оазис – місто Дуньхуан з озером у формі півмісяця і Горою пісків, що звучать. У місті Дуньхуан збереглося понад 700 великих і малих печер, розташованих п’ятьма ярусами, що займають понад 1600 м гірських схилів.
Саме тут, на краю пустелі Гобі, у II столітті за правління імператора Уді китайці встановили військовий пост: на Великій китайській стіні було добудовано два укріплення-застави Юйменьгуань (Нефритові ворота) та Янгуань, які позначали кордон Піднебесної. Через них проходив Великий шовковий шлях, який огинав з обох боків пустелю Такла-Макан із півночі на південь і прямував до Середземномор’я.
На Великому шовковому шляху Дуньхуан відкривав ворота в Піднебесну. Тисячоліття цей оазис збирав різні народи та народності, через нього проходили каравани верблюдів та коней, і тут відбувався «діалог» китайської, індійської, ісламської та грецької культур. Купці, посланці, буддійські ченці з південної та західної Азії та навіть Європи несли сюди різноманітність своїх традицій.
